Тема мобілізації військовозобов’язаних осіб до 25 років вже кілька тижнів залишається однією з найгарячіших у інформаційному просторі України. Верховна Рада прийняла законопроект, який регулює проходження військової служби під час мобілізації молодими людьми, які не досягли 25-річного віку. Це має на меті вирішити низку проблем, які виникли внаслідок правової колізії та невизначеності. Проте чи дійсно прийняті зміни зможуть вирішити всі питання? Давайте проаналізуємо детальніше.

Юридична компанія «Олсон» завжди стежить за найсвіжішими змінами у законодавстві та готова надати професійні консультації з питань мобілізації. Ми допоможемо вам розібратися в складних нюансах, захистити ваші права та знайти оптимальні рішення. Не забувайте підписатися на наші оновлення, щоб бути в курсі всіх важливих подій у юридичному полі.

Проблема мобілізації осіб до 25 років: як вона виникла?

На сьогодні в Україні призовний вік визначений від 25 років, і багато хто вважає, що до цього віку чоловіків не можуть призвати на військову службу. Але насправді це твердження не зовсім відповідає дійсності. Існує кілька категорій осіб до 25 років, які можуть бути мобілізовані, навіть якщо вони ще не досягли призовного віку. До таких осіб належать:

• Ті, хто відслужив строкову службу. Якщо особа вже пройшла строкову службу, вона вважається готовою до мобілізації у разі необхідності.
• Випускники військових навчальних закладів або військових кафедр. Особи, які отримали військову підготовку та мають військову спеціальність, також підлягають мобілізації.
• Особи, визнані непридатними до служби у мирний час, але обмежено придатними у воєнний час. Ця категорія викликає найбільше питань і суперечок, оскільки їх мобілізація стала джерелом серйозної правової колізії.

Остання категорія осіб особливо проблемна. Багато молодих чоловіків, які через проблеми зі здоров'ям були визнані обмежено придатними, намагалися уникнути мобілізації, сподіваючись, що їхній стан дозволить їм не брати участі у військових діях. Проте такі особи, за законодавством, можуть бути мобілізовані під час воєнного стану, оскільки обмеження за віком на них не поширюються.

Колізія у законодавстві та її наслідки

Ситуація з мобілізацією осіб до 25 років створила низку проблем, оскільки багато таких молодих людей, які мали статус обмежено придатних, потрапили під призов. Це було викликано тим, що працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) активно призивали осіб до 25 років, проводячи їм військово-лікарську комісію (ВЛК), яка визнавала їх придатними до служби. Таким чином, тисячі таких осіб потрапляли під мобілізацію.

Це викликало масу суперечок, оскільки молоді чоловіки, які раніше не були призвані через проблеми зі здоров’ям, опинялися у збройних силах. Водночас ті, хто не мав таких проблем і не пройшов військову підготовку, залишалися поза мобілізацією. Така колізія існувала понад два роки, поки законодавці не звернули на неї увагу.

Перші кроки до вирішення проблеми

Для вирішення цієї ситуації було прийнято директиву Сухопутних військ України, до складу яких входять ТЦК та СП. Ця директива забороняла призов на військову службу осіб до 25 років, які були визнані обмежено придатними. Про прийняття цієї директиви повідомляли народні депутати, зокрема Олексій Гончаренко. Однак текст директиви не був оприлюднений, і поки законодавство не змінюється, таке рішення не мало повної юридичної сили.

Директива, хоч і була кроком вперед, не могла повністю вирішити проблему. Це означало, що необхідно було внести зміни до законів, щоб уникнути ситуацій, коли працівники ТЦК та СП продовжували призов осіб до 25 років, ігноруючи нові правила.

Законопроект 11379-Д: що він змінює?

Для остаточного вирішення проблеми до Верховної Ради був внесений законопроект під номером 11379-Д, який вносить зміни до Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію». Основна мета цього законопроекту – захистити осіб до 25 років, які були визнані обмежено придатними, від призову під час мобілізації.

Текст законопроекту передбачає, що протягом дії воєнного стану військовозобов’язані, які до 21 березня 2024 року були визнані обмежено придатними, не підлягають призову до досягнення ними 25-річного віку. Проте такі особи можуть бути мобілізовані лише за їхньою згодою.

Цей законопроект уже пройшов голосування у Верховній Раді і знаходиться на підписі у президента України. Якщо він буде підписаний, це стане важливим кроком до виправлення правової колізії, яка існувала більше двох років.

Проблема демобілізації та перспективи змін

Окрім питання про мобілізацію осіб до 25 років, залишається відкритим питання демобілізації тих, хто вже був призваний під час дії цієї правової колізії. Перші версії закону передбачали демобілізацію таких осіб, однак цей пункт було вилучено з остаточної версії документу.

Народні депутати обіцяли підготувати окремий законопроект, який би передбачав конкретні механізми і строки демобілізації осіб, які були призвані під час правової колізії. Проте на сьогодні не було внесено жодних конкретних змін у цьому напрямку.

Заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв підкреслив, що демобілізація цих осіб на даний момент неможлива, оскільки немає, ким їх замінити. Міноборони та Генштаб визнали, що темпи мобілізації не дозволяють звільнити цих військовослужбовців, тому проблема демобілізації залишається невирішеною.

Подальші перспективи

Прийняття законопроекту 11379-Д стало важливим кроком для вирішення питання мобілізації обмежено придатних осіб до 25 років. Проте ситуація залишається складною, оскільки залишається відкритим питання про демобілізацію осіб, призваних раніше.

Крім того, існує ризик, що зниження мобілізаційного віку, яке наполягають запровадити наші європейські партнери, може перекреслити всі позитивні зміни, досягнуті цим законопроектом.

Юридична компанія «Олсон» рекомендує звертатися за консультаціями з питань мобілізації, якщо у вас є питання або сумніви щодо вашого правового статусу. Ми допоможемо вам розібратися у всіх тонкощах військового законодавства та забезпечимо юридичну підтримку на всіх етапах взаємодії з державними органами.